Вступ
В Україні на сьогоднішній день існує велике кількість контролюючих органів, які мають право перевіряти суб'єктів підприємницької діяльності. Їхні повноваження встановлюються законами, підзаконними нормативними актами і є різні в кожного контролюючого органу.
Підприємець у своїй господарській діяльності може керуватися наступним принципом відповідно до основних засад законодавства: „дозволено все, що не заборонено законом”, а при спілкуванні з контролюючими органами враховувати, що для них, як для державних службовців „дозволено те, що прямо передбачено законом”.
Тому, впроваджуючи свій бізнес, суб’єкт підприємницької діяльності, знайомлячись з законодавством, повинен, з однієї сторони, звертайте увагу на свої обов'язки, обмеження, заборони, а з другої сторони на повноваження та права контролюючих органів.
Загальні види перевірок
Перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва поділяються на виїзні і невиїзні (камеральні). Згідно із п. 1 Указу Президента України від 23.07.98 р. №817 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" виїзні перевірки поділяються на планові і позапланові.
Планова виїзна перевірка - це перевірка, яка передбачена в плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Вона проводиться не частіше одного разу на календарний рік. Відповідно до Указу Президента, Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затвердженого постановою КМУ від 29 січня 1999 р. №112 та Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами” від 15 жовтня 2003 р. № 1625., планові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності проводяться одночасно всіма контролюючими органами в день, визначений та письмово повідомлений суб'єкту підприємництва за 10 днів до початку перевірки. Нагадаємо також, що Постанова визначає дві підстави неможливості проведення одночасної перевірки всіма контролюючими органами:
1) відсутність умов праці для осіб, які перевіряють;
2) неможливість спільної роботи працівників суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється, одночасно з тими, хто перевіряє. У разі виникнення таких умов перевірки проводяться в різні строки, погоджені контролюючими органами із суб'єктом підприємницької діяльності. Постанова не визначає терміни такого погодження, проте вказує на його обов'язковість. Якщо погодження планів-графіків з відповідним органом державної податкової служби в частині проведення одночасної перевірки не відбулось, суб'єкт підприємницької діяльності має право не допускати осіб, які перевіряють, на об'єкт перевірки. Постанова обмежує в часі проведення перевірок контролюючими органами. Так, пріоритетними визнаються встановлені органами державної податкової служби строки, які не перевищують 30 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірки не допускається інакше як за рішенням керівника контролюючого органові вищого рівня. Постанова забороняє зміну планів-графіків суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється, та зміну строків проведення планових виїзних перевірок. Про зміни, що вносяться до планів-графіків, інформуються відповідні контролюючі органи в триденний термін з моментові прийняття такого рішення. Формування планів-графіків проведення планових виїзних перевірок здійснюється щоквартально всіма контролюючими органами за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності.
Оперативна і позапланова перевірка – практично одне й те ж. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органові і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства; суб'єктом підприємництва не подано у встановлені строки документи обов'язкової звітності; виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності; суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органові під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки; у разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запитий контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; проводитися реорганізація (ліквідація) підприємства.
Таким чином, якщо вас викликають у податкову "на перевірку", те це означає, що ця перевірка - позапланова і невиїзна. Причому підприємство, відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про податкову службу в Україні", не може відмовитися від невиїзної перевірки, тому що зобов'язане подавати на вимогу податкової інспекції будь-яку інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків. Крім вказаного вище, перевірка може також проводитись на особисте прохання підприємства або в разі проведення перевірки відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Документи по темі:
Як запобігти зловживанням з боку контролюючих органів під час перевірки малого підприємства. Практичні поради (скачати 103 кб)
Перевірки суб'єктів малого підприємництва державною інспекцією з контролю за цінами (скачати 169 кб)
Повноваження контролюючих органів (скачати 21 кб)
|
